Діти України читають захисникам
Запрошуємо учнів ліцею участі в Національному читацькому марафоні «Діти України читають захисникам».
Його проводить Національна бібліотека України для дітей до Всеукраїнського тижня дитячого читання – 2024.
Обрати улюблену україномовну книгу, герої якої підбадьорюють вас. Що читати? Щось кумедне, виразно з інтонацією.
Для участі в марафоні необхідно записати горизонтальне відео тривалістю до 2 хвилин зі зверненням до українських військових (усіх чи когось конкретного) і читанням уривка з книги.
Читати може як сама дитина, так і разом із братиками, сестричками, друзями, батьками, бібліотекарями й, навіть, тваринками. Можна розіграти уривок у ролях.
Відео необхідно надіслати на електронну адресу з позначкою «Марафон читання». У тексті листа необхідно зазначити інформацію про книгу (назву, автора) та про читця/читців (ім’я та прізвище, вік, населений пункт (область)).
«Пам’ятаєте, коли ночі були безпечні, коли зоряне небо не прорізали сирени та свист снарядів, поруч завжди можна було почути тиху мамину колискову, таткову казку? І ніч видавалася не така темна і страшна. Зараз казки для дітей України часто звучать в укриттях. А хто ж почитає підбадьорливу книгу воїну в окопі? Що ж, ми впевнені, наші любі завзяті й сміливі читачі впораються із цим завданням», – зазначають організатори марафону.
Записи приймаються до 20 березня. Під час Всеукраїнського тижня дитячого читання цієї весни їх розмістять на YouTube-каналі «Діти України читають» та Facebook-сторінці НБУ для дітей (надсилання відео автоматично означає згоду батьків, учителів та офіційних представників дитини на публікацію).
Приклади звернення до героїв:
«Привіт, привиде Києва! Я захоплююся твоєю роботою, як ти хоробро захищав моє рідне місто і збивав ворожі цілі… я щодня дивився у новинах на маминому планшеті, а тато допомагав мені знайти інформацію про літаки та донатив на допомогу повітряним силам. Ми ще не можемо повернутися в Україну, але я хочу допомогти вам перемогти і швидко приїхати, щоб із тобою побачитися. А прочитати тобі хочу мою улюблену мангу Мацудо Джюко про тебе!» (читає уривок).
«Дорогий воїне… Ти колись навчався у моїй школі, а сьогодні захищаєш її від ворожих снарядів, бо вона не дуже далеко від кордону та зони бойових дій. Нам розказували, як вам важко, тому ми з друзями допомагали виготовляти окопні свічки, які передали волонтерам. А щоб вам не так виснажливо і нудно було сидіти в окопах, хочу нагадати, що ми вас любимо і зачитати веселу історію… (читає). Повертайтеся скроріше!».
«Привіт, сусіде!
Так написано на магазині, де ми вперше зустрілися і ти пригостив мене цукеркою. А сьогодні ти на фронті, і твоя дружина теж. Бо ви — солдати. Ми з сусідами скидалися вам на бус, а мій тато відвіз вам його на фронт. Я ще не заробляю багато грошей, щоб купити вам машину, але скоро виросту і стану водієм, як тато, щоб допомагати відбудовувати країну після Перемоги. А мама купила мені книгу про машинки, я вам її зараз прочитаю… (читає). Поветрайтеся з Перемогою! Чекаємо на вас!».
«Привіт, тітонько Оксано.
Моя мама тебе лікує і казала, що тобі зараз дуже боляче. Але ти сильна і ще й не таке витримувала… Леся Українка, яку ми читаємо у школі, щоб не плакать, теж сміялась. Тож я подумала, що прочитаю тобі веселу книжку, щоб тобі було з чого сміятися і бути сильною, поки ти одужуєш. Слухай. Книжка називається… (читає). А ще я намалювала тобі малюнок, мама тобі його принесе. Одужуй швидше».